битва 1792 р. під Зеленцями

Мета даного дослідження полягає у комплексному дослідженні та локалізації місця битви між російсько-польськими військами 17 червня 1792 року. Актуальність теми обумовлюється тісним зв’язком україно-польської історії, особливо при переділі земель Речі Посполитої наприкінці XVIIIстоліття. В ході Тарговицької конфедерації відбулися ряд битв та сутичок, які однобічно представлені в історичному краєзнавстві Волині. В знак вшанування пам’яті поляків, що полягли в битві 17 червня 1792 року під Зеленцями (Жилинцями) Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові від імені урядової організації Ради Охорони Пам’яті Боротьби та Мучеництва звернулося з проханням встановити пам’ятний знак в селі Зеленці Старокостянтинівського району Хмельницької області. Через 10 років, в ході археологічних досліджень, проведених постійно діючою археологічною експедицією Державного історико – культурного заповідника «Межибіж», з’явилися нові факти, що ставлять під сумнів місце битви, а отже і встановлення пам’ятного знаку. Остаточна локалізація поля битви надасть можливість відновити історичну справедливість, а також внести дану місцевість до історичних місць та привернути туристичний та науковий інтерес до місця вшанування пам’яті полеглих у цій битві.
Значна частина істориків – краєзнавців, посилаючись на авторів XIX – XX ст.ст. та ймовірні залишки курганів того часу, локалізує битву 1792 року між російськими та польськими військами поблизу села Жилинці Шепетівського району3. Інша ж частина дослідників визначає місце битви поблизу села Зеленці Старокостянтинівського району. Виникає закономірне запитання: Чому ж такі розбіжності більш ніж в 30 км.? На території обох населених пунктів немає достовірних підтверджень місця битви, адже археологічні розвідки не проводились жодного разу. Тому фактично ми маємо справу лише з письмовими згадками та описами битви. Найбільш значна помилка виникає при перекладі назви села з польської на українську мову, тому що вони досить-таки подібні, що і викликає дискусію серед науковців при локалізації місця битви.
Політична ситуація, що склалася в Польщі наприкінці XVIII ст. залишала бажати кращого. Вступивши на російський престол Катерина ІІ “подарувала” Станіславу – Августу Понятовському польську корону. В 1764 р. він був обраний королем Польщі. Всі дипломатичні спроби відвернути падіння країни зазнали краху. Проти конституції (якої конституції, чому???) виступила значна частина польських магнатів, які організували Тарговицьку конфедерацію і звернулися за допомогою до Росії. Проти Польщі виступили армії Каховського та Кричетникова, чисельність яких переважала польське військо.4 Протягом першого місяця польські війська відступали, ухиляючись від битви.